1. Я розглядаю виклики як можливості для навчання та вдосконалення навичок. Я розумію, що зусилля ведуть до майстерності, а не свідчать про некомпетентність.
2. Я відмовляюся від застарілих припущень і регулярно ставлю під сумнів поточні методи роботи; я замінюю ритуали або інструменти, які більше не приносять цінності, та вітаю нові підходи.
3. Я створюю атмосферу психологічної безпеки та заохочую допитливість: я відкритий до різноманітних поглядів, ставлю влучні запитання та підтримую членів команди у прийнятті виважених ризиків, де немає місця звинуваченням.
4. Я відкрито ділюся помилками та винесеними уроками: я чесно розповідаю про те, що не спрацювало і чому, а також про подальші зміни. Це дозволяє всій команді розвиватися та адаптуватися разом - швидше та ефективніше.
5. Я особисто долучаюся до проєктів, ставлю запитання, щоб зрозуміти суть, але даю можливість іншим висловитися.
6. Я аналізую та документую отриманий досвід: проводжу швидкі аналізи провалу (post-mortems), фіксую ключові висновки та забезпечую доступ до знань, щоб запобігти повторенню помилок.
7. Я заохочую залучення експертів. Я виходжу за межі того, що вже знаю, та створюю простір для експериментів.